Одектоз у кішок – покрокова схема лікування з описом заходів профілактики від вушного кліща
Групу дерматологічних захворювань у представників сімейства котячих доповнює одектоз або вушний кліщ. За відсутності своєчасної діагностики та правильного лікування хвороба закінчується гнійним отитом та втратою слуху у вихованця.
Однак, незважаючи на всю серйозність патології, інфекція легко піддається лікуванню без переходу в хронічний перебіг.
Особливості збудника та зараження
Свій життєвий цикл в організмі вихованця кліщ проводить виключно в межах зовнішнього вушного проходу. Протягом життя комаха проходить 5 послідовних стадій. Живиться кліщ вушною лімфою, навіщо проколює епідерміс.
У навколишньому середовищі збудник інфекції здатний виживати лише за температури вище 5 градусів, у межах 20-22 днів. Зараження тварин зазвичай відбувається при прогулянках на свіжому повітрі.
Можливі шляхи інфікування вихованця:
- Прямий контакт із зараженою твариною.
- Використання загальних іграшок, лежанки, посуду.
- Дуже часто спостерігається інфікування кішок при використанні загальної гребінця, наприклад, під час підготовки до виставки.
Для людини паразит не є небезпечним, однак, сам власник може принести комаху в будинок на вуличному взутті, одязі, на інших особистих предметах.
Симптоми зараження кішки
Перша та найбільш інформативна ознака – це наростаючий свербіж. Уважний власник напевно помітить, що вихованець став більше свербіти, чіпати лапками голову і, особливо, вушні раковини.
Також до симптомів одектозу у кішок належать такі ознаки:
- Зміна у поведінці тварини. Кішка трясе головою, може спостерігатися короткочасна дезорієнтація у просторі.
- На вушних раковинах з’являються сліди гребінців, аж до крові.
- По контуру зовнішнього слухового проходу з’являється лущення та місцеве почервоніння.
- Сліди розчісування поступово покриваються сірим або коричневим нальотом.
- У міру зростання та розвитку вушного кліща із зовнішнього слухового проходу починає виділятися густа маса з неприємним запахом, що має коричневий відтінок.
- Виділяється маса засихає, перетворюючись на сухі кірки. Шкірки викликають ще сильніший свербіж у вихованця.
При поширенні запального процесу до барабанної перетинки починають збільшуватися підщелепні лімфатичні вузли. Через запальний набряк та збільшені лімфатичні вузли вихованець постійно схиляє голову у бік ураженого вуха.
Діагностика захворювання у вихованця
Виявити візуально паразита неможливо через його малі розміри. Симптоми захворювання дуже неспецифічні, нагадуючи клінічну картину дерматитів, ендокринних патологій.
Наприклад, свербіння, розчісування і неспокійна поведінка тварини часто є симптомами цукрового діабету, що розвивається. З цієї причини, при появі перших ознак краще показати вихованця ветеринарному лікарю.
Для діагностики одектозу у кішок використовують такі методи:
- Огляд вушної раковини та зовнішнього слухового проходу з лупою.
- Збір даних анамнезу. Ветеринара цікавитиме час появи перших симптомів, наявність прямого контакту із зараженою твариною, частота вільних прогулянок вихованця на свіжому повітрі.
- Мікроскопічний метод дозволяє успішно поставити діагноз. Для цього скоринки всередині слухового проходу акуратно знімають ватяною паличкою, поміщають на предметне скло на краплю гліцерину. Далі вивчають підготовлений препарат під мікроскопом, виявляючи вушний кліщ. Своєчасна діагностика та визначення властивостей збудника дозволяють зрозуміти, чим лікувати одектоз у котів.
Існує ще один метод, що дозволяє виявити паразита самостійно в домашніх умовах.
Для цього ватну паличку занурюють у олію, а потім знімають скориночки зі стінок зовнішнього слухового проходу вихованця.Для отримання раціонального ефекту на вату капають темну туш. Паразити мають вигляд світлих крупинок на чорному тлі.
Тактика лікування
Для лікування будь-яких паразитарних захворювань найважливіше значення має організація режиму дня, харчування та місцеве лікування. Через болісне свербіння у вихованця слід знизити алергічне навантаження на організм.
Для цього тимчасово, на період активного лікування кішку переводять на продукти з низьким алергічним індексом. У харчуванні можна використовувати сухі корми, розроблені спеціально для лікувальної дієти.
Основу місцевого лікування одектозу у кішок складають такі заходи:
- Регулярне очищення зовнішнього слухового проходу. Для цієї мети використовують дезінфікуючі розчини та ватні джгутики. Ватний диск змочують антисептиком, і обережними обертальними рухами знімають кірочки зі стін вушного каналу. Не варто використовувати ватяні палички, які через свій діаметр можуть проштовхнути паразита та продукти його життєдіяльності вглиб проходу.
- Сучасний фармакологічний ринок пропонує широку лінійку препаратів для лікування та профілактики одектозу у кішок (препарати «Отіфрі», «Отоклін»).
- З домашньої аптечки дуже успішно застосовуються 3% перекис водню, фурацилін, водні розчини марганцівки, але з ретельно розчиненими кристалами.
- Для знищення кліща, збудника одектозу для кішок використовують краплі «Дана», «Демос» та інші препарати.Існує важливе правило: краплі необхідно капати в обидва вуха, навіть при односторонньому ураженні. Після закапування лікарського засобу слід злегка помасажувати вушні раковини, щоби препарат рівномірно розподілився по ураженій поверхні.
Приєднання вторинної бактеріальної інфекції є прямим показанням призначення антибактеріальних препаратів. Для підвищення імунної відповіді організму вихованця слід використовувати курси імуностимуляторів.
Профілактика зараження вихованця
Існують неспецифічні методи профілактики:
- Регулярний уважний огляд вушних раковин вихованця, особливо після вільних прогулянок.
- Обмеження контактів з іншими тваринами.
- Використання виключно індивідуальної лежанки, гребінця, посуду.
Для специфічної первинної профілактики застосовуються краплі для знищення паразита з періодичністю 1 раз на місяць.
Вушні раковини слід протирати гігієнічними лосьйонами. До цієї групи варто віднести регулярний прийом вітамінів та комплексів мінералів для зміцнення імунітету вихованця.
Фото ліки для лікування одектозу у кішок
