Аналіз сечі у кішок: розшифровка, що показують, як, коли і де краще здавати аналізи

Аналіз сечі у кішок: загальні показники норми та відхилення, методи збору сечі, розшифровка, особливості

Загальний аналіз сечі у кішки є одним з основних лабораторних методів діагностики різних захворювань. При підозрі на інфекційну патологію може проводитися посів сечі на живильні середовища з метою виявлення збудника інфекції.

Спеціальні біохімічні аналізи урини проводяться з метою оцінки функціональної, концентраційної, фільтруючої здатності нирок. Спектр досліджень залежить від симптомів захворювання, діагностичного пошуку, тяжкості стану вихованця.

Оцінка фізичних показників

При отриманні порції сечі насамперед проводиться оцінка всіх фізичних показників біологічної рідини:

  1. Добовий обсяг виділеної урини. У нормі для представників сімейства котячих характерне виділення 7-15 мл сечі на 1 кг ваги тварини. Збільшення обсягу секреції спостерігається на першій стадії хронічної ниркової недостатності, при нецукровому діабеті, при деяких інфекційних захворюваннях нирок, при онкологічних захворюваннях. Зниження ниркової секреції спостерігається при гострій нирковій недостатності, при наростаючих внутрішніх набряках, при зневодненні через безперервну діарею, блювоту. При підрахунку добового обсягу обов’язково враховується кількість випитої рідини за добу.
  2. Колір виділеної сечі, яка в нормі забарвлена ​​у світло-жовтий відтінок.Домішка білірубіну або продуктів його розпаду призводить до виділення темнішої урини. Повністю прозора безбарвна сеча є ознакою порушення концентраційної функції нирок.
  3. Зміна консистенції спостерігається при важких гнійних пієлонефритах, при сечокам’яній хворобі.
  4. Наявність осаду та патологічних домішок, які можна візуально оцінити. Осад у нормі не повинен бути видно, а оцінюється лише під мікроскопом. Надмірний густий осад на дні мірної ємності свідчить про наявність каміння або піску в урогенітальному тракті. При розвитку пієлонефриту спостерігається випадання пластівців у сечі.
  5. При патологічних процесах урина може набувати різкого, неприємного запаху. Для деяких генетичних захворювань характерний специфічний запах (мишачий, фруктовий, запах гнилих фруктів).

Рівень кислотності виділеної урини. У нормі реакція сечі коливається у діапазоні від 6 до 7 моль/л. При значних метаболічних зрушеннях в організмі (тяжка травма, інфекція, сепсис або перитоніт) рівень кислотності зсувається в лужну або кислу сторону.









Біохімічний аналіз сечі

Для проведення даного лабораторного дослідження знадобиться використання спеціальних аналізаторів, приладів з індикаторами.

Комплексна оцінка та розшифровка аналізу сечі у кішки включає наступні показники:

  1. Білірубін та його фракції. Ці включення в нормі в сечі не зустрічаються. Присутність білірубіну в уріні свідчить про патологію з боку печінки та жовчних проток. Дуже показовою є оцінка окремих фракцій та рівень білірубіну.
  2. Зміст білка та сечовини. Білок в уріні гаразд зустрічається у слідових кількостях. Різке підвищення рівня протеїну свідчить про розвиток нефротичного синдрому у кішки, підвищення проникності ниркових мембран. Підвищений рівень сечовини є показником зниження функціонування нирок, які втрачають здатність фільтрувати ендогенну сечовину.
  3. Виділення глюкози з сечею спостерігається при транзиторному вживанні солодких продуктів, цукровому діабеті, патології надниркових залоз або гіпофізу. Іноді причиною різкого та короткочасного підвищення глюкози є сильний стрес із викидом гормонів у кров.
  4. Кетонові тіла також підлягають лабораторній оцінці. У нормі такі включення в уріні не зустрічаються. Виявити кетонові тіла в аналізі можна при цукровому діабеті, гострому панкреатиті, після деяких оперативних втручань, отруєннях.

Класичний набір для аналізу сечі у котів включає реагенти на найбільш відомі отрути та токсини.

При підозрі на гостре отруєння вихованця токсинами та промисловими хімікатами всі біологічні рідини обов’язково досліджують на вміст нітритів, нітратів, пестицидів та продуктів їх розпаду.

Дослідження осаду сечі

Після центрифугування від аналізу відокремлюють осад, який досліджують під мікроскопом. У нормі одержана маса містить відмерлі клітини ниркової тканини, солями кристалів, мікроорганізмами.

Залежно від виявленого відсоткового співвідношення показників може бути визначена фізіологія патологічного процесу у вихованця:

  1. Включення солей в уріні спостерігаються при сечокам’яній хворобі, утворенні піску, при порушенні метаболізму сечової кислоти. В лабораторних умовах оцінюється якісний склад отриманих солей.
  2. У нормі в мікроскопічному осаді допустимі поодинокі клітини ниркового епітелію. При різкому підвищенні вмісту цих клітин можна запідозрити гостре запалення ниркової паренхіми.Масивне виділення відмерлих клітин із сечею, особливо у сукупності з кров’янистими виділеннями, може бути симптомом злоякісного утворення.
  3. Лейкоцити, як і в периферичній крові, є показниками гострого запального процесу в організмі.






Гемоглобін та еритроцити можуть бути ознаками запалення, аутоімунного ураження ниркових мембран. Виділення крові з уриною відбувається при пошкодженні стінок балій, чашок, стінок сечоводу та сечового міхура гострими гранями сечового каміння.

Загальні правила збору сечі

Від якості збору сечі на аналіз, кількість, транспортування, зберігання забраного матеріалу залежить успішність виконання дослідження.

Як ветеринарний лікар, так і власник вихованця повинен знати, скільки потрібно взяти сечі у кішки для аналізу. Для кожного виду досліджень обсяг може складати різні цифри.

Як зібрати у кішки сечу для аналізу:

  1. Лоток слід звільнити від наповнювача та кілька разів обдати окропом. Перед будь-якими лабораторними дослідженнями не можна чистити та мити лоток миючими засобами, які впливають на результат.
  2. Для бактеріального дослідження використовують стерильну ємність, але власнику доведеться ловити зручний момент для збирання сечі.

В умовах ветеринарної клініки збір сечі у кішки для аналізу проводиться шляхом проколу стінки сечового міхура.

Ця процедура абсолютно безболісна, і дозволяє взяти на дослідження урину у необхідній кількості, без спотворення кінцевого результату.

Правила зберігання та транспортування матеріалу

Проведення спеціальних лабораторних досліджень не завжди може проводитись у ветеринарних клініках місцевого рівня.







Тому, для отримання ефективного та максимально точного результату дослідження важливо дотримуватись правил зберігання та переміщення зібраного біологічного матеріалу:

  1. Ємність з уриною слід помістити в холодильник, щоб запобігти розвитку та розмноженню мікроорганізмів.
  2. Не можна порушувати стерильність та герметичність контейнера із сечею, оскільки повітря та висока температура спотворять кінцевий результат.

При переміщенні ємностей з аналізами слід надійно зафіксувати контейнери, а також закрити їх від палючих променів сонця.

Фото розшифровки аналізу сечі у котів