Аналіз сечі у кішок: розшифровка, що показують, як, коли і де краще здавати аналізи

Аналіз сечі у кішок: загальні показники норми та відхилення, методи збору сечі, розшифровка, особливості
Загальний аналіз сечі у кішки є одним з основних лабораторних методів діагностики різних захворювань. При підозрі на інфекційну патологію може проводитися посів сечі на живильні середовища з метою виявлення збудника інфекції.

Спеціальні біохімічні аналізи урини проводяться з метою оцінки функціональної, концентраційної, фільтруючої здатності нирок. Спектр досліджень залежить від симптомів захворювання, діагностичного пошуку, тяжкості стану вихованця.

Оцінка фізичних показників

При отриманні порції сечі насамперед проводиться оцінка всіх фізичних показників біологічної рідини:

1. Добовий обсяг виділеної урини. У нормі для представників сімейства котячих характерне виділення 7-15 мл сечі на 1 кг ваги тварини. Збільшення обсягу секреції спостерігається на першій стадії хронічної ниркової недостатності, при нецукровому діабеті, при деяких інфекційних захворюваннях нирок, при онкологічних захворюваннях. Зниження ниркової секреції спостерігається при гострій нирковій недостатності, при наростаючих внутрішніх набряках, при зневодненні через безперервну діарею, блювоту. При підрахунку добового обсягу обов’язково враховується кількість випитої рідини за добу.
2. Колір виділеної сечі, яка в нормі забарвлена ​​у світло-жовтий відтінок.Домішка білірубіну або продуктів його розпаду призводить до виділення темнішої урини. Повністю прозора безбарвна сеча є ознакою порушення концентраційної функції нирок.
3. Зміна консистенції спостерігається при важких гнійних пієлонефритах, при сечокам’яній хворобі.
4. Наявність осаду та патологічних домішок, які можна візуально оцінити. Осад у нормі не повинен бути видно, а оцінюється лише під мікроскопом. Надмірний густий осад на дні мірної ємності свідчить про наявність каміння або піску в урогенітальному тракті. При розвитку пієлонефриту спостерігається випадання пластівців у сечі.
5. При патологічних процесах урина може набувати різкого, неприємного запаху. Для деяких генетичних захворювань характерний специфічний запах (мишачий, фруктовий, запах гнилих фруктів).

Рівень кислотності виділеної урини. У нормі реакція сечі коливається у діапазоні від 6 до 7 моль/л. При значних метаболічних зрушеннях в організмі (тяжка травма, інфекція, сепсис або перитоніт) рівень кислотності зсувається в лужну або кислу сторону.