Лейкоз у кішок: симптоми, методи лікування та профілактики захворювання

Лейкоз у кішок (вірусна лейкемія): діагностика, симптоми, лікування та прогноз хвороби

Ще у 60-х роках минулого століття вчені пов’язали вірусну активність та високу захворюваність на кішок на лейкемію. Сьогодні науково доведено, що рак крові у представників сімейства котячих викликає РНК-вірус.

Цей мікроорганізм має високий рівень патогенності, швидко передається всіма можливими шляхами та механізмами, поширюється по організму зі струмом лімфи, що обумовлює багату клініку захворювання.

Шляхи передачі мікроорганізму

Захворюванню на вірусний лейкоз у кішок схильні абсолютно всі представники, незалежно від віку, породи, анатомо-фізіологічних особливостей вихованця.

Існують групи ризику: Вагітні кішки, кошенята, ослаблені вихованці з імунодефіцитом. У цих представників захворювання протікає особливо тяжко, і набагато частіше спостерігаються ускладнення інфекції.

Сьогодні відомі такі механізми передачі збудника лейкозу у котів:

Прямий контакт зі слиною, сечею, калом або іншими біологічними рідинами тварини (наприклад, виділення з очей та носа).
Причиною зараження можуть стати випадкові подряпини, укуси під час активних ігор вихованця.
Контактно-побутовий шлях передачі – одна з особливостей вірусної інфекції. Предметами ризику можуть бути посуд, лежанка, іграшки.
Статевий шлях зараження залишається дуже актуальним сьогодні.
РНК-вірус переносять блохи через укуси (від зараженої до незараженої тварини).
Можливо зараження через забруднені інструменти, наприклад, при проведенні операції в клініці.

Зустріч із зараженим лейкозом тварин може відбутися на вулиці. У будинку у друзів, у ветеринарній клініці на виставці.

Саме з цієї причини велику увагу слід приділяти індивідуальній профілактиці, вакцинації, перериванню можливих шляхів передачі збудника інфекції.

Симптоми лейкемії у котів

Це інфекційне захворювання проявляється далеко не відразу, проте перші ж симптоми лейкозу у кішок повинні насторожити власника кішки:

Зміна активності та поведінки тварини. Протягом дня відзначається переважно сонливість кота. Вихованець втрачає інтерес до звичайних ігор, іграшок.
Дуже характерні зміни апетиту (зниження або спотворення смаків).
Часте піднесення температури тіла, однак, цифри на термометрі рідко перевищують показник 39-40 градусів. При цьому слід пам’ятати, що нормальна температура тіла кошенят не перевищує 36,5 градуса.
Слинотеча може свідчити про розмноження вірусу в слинних залозах.
У міру зростання та розмноження вірусного агента все частіше приєднуються вторинні вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання. Особливість життєдіяльності збудника лейкозу призводять до різкого зниження імунітету у котів.
На стадії циркуляції вірусу організмом може прогресувати збільшення лімфатичних вузлів різних груп.
Внаслідок наростаючої анемії спостерігається блідість шкіри та слизових оболонок (найбільш інформативна слизова оболонка порожнини рота).

Усі наявні симптоми лейкозу у кішок характерні для уповільненого запального процесу, тому необхідна ретельна діагностика захворювання.

Ускладнення лейкемії у кішок

Сам вірус не чинить на організм жодного токсичного впливу. Проте, його розмноження та зростання невідривно пов’язані з порушенням генетичного коду переважно клітин крові тварини.

До ускладнень інфекції відносять:

Анемічний синдром.
Спонтанні та хронічні кровотечі, що обумовлені деформацією клітин крові, зниженням активності червоного кісткового мозку.
Часте приєднання вторинної інфекційної мікрофлори.
Ряд серйозних запальних захворювань, наприклад, перитоніт, менінгіт, деструктивні пневмонії. Кожна із зазначених патологій здатна призвести до загибелі вихованця.
Аутоімунне пошкодження нирок. РНК-вірус здатний стимулювати імунну відповідь організму, при якому антитіла атакують клітини власних органів.

Найбільшу небезпеку лейкоз становить для вагітних кішок, у яких при зараженні відбувається викидень, розсмоктування плодів.

Якщо кошеня народжується, то вірус вже циркулює у його лімфатичній системі, що призводить до швидкої загибелі вихованця.Багатьох власників цікавить питання, чи передається лейкоз від кішки до людини.

Генетична структура ДНК кішки та людини разюче відрізняється, а тому зараження неможливе на молекулярному рівні.

Діагностика вірусної лейкемії

Для підтвердження діагнозу лейкемія у кішки лікар проводить комплексне обстеження:

Загальний аналіз крові дозволить виявити наявність та ступінь тяжкості анемічного синдрому у вихованця. Також оцінюється рівень лейкоцитів, який у період активної циркуляції вірусу може сягати максимальних цифр.
ПЛР діагностика дозволяє виявити або сам вірус, або його фрагменти.
ІФА дослідження проводиться з метою виявлення антитіл до збудника інфекції.

Під час проведення ПЛР та ІФА діагностики завжди слід пам’ятати про латентну течію інфекції, при якій антитіл та фрагментів може і не бути. В сучасних умовах часто проводиться експрес-аналіз на лейкоз для котів.

Додаткові інструментальні обстеження проводять для уточнення форми та поширеності хвороби:

УЗД та рентгенологічне дослідження дозволяє підтвердити або спростувати грудну, черевну або поширену форму захворювання.
При ураженні печінки та нирок також призначається ультразвукове дослідження органів.

У ряді випадків (наприклад, при розвитку ускладнень) показані такі тести, як ендоскопія, лапароскопія із забором тканин на морфологічне дослідження.

Лікування та профілактика лейкозу у кішок

Вірусна лейкемія відноситься до невиліковних захворювань. Знищити вірус неможливо, оскільки збудник поширений по всій лімфатичній системі.

Однак сьогодні застосовуються курси терапії для придушення активності збудника. При правильно підібраній терапії вихованець може прожити без загострень у середньому до 8 років.

Базове лікування лейкозу у котів:

Препарати групи інтерферону дають позитивний ефект після першого курсу. Лікарські засоби пригнічують активність вірусу, знижують його здатність до розмноження та розбудови генетичного апарату вихованця.
Переливання крові показано при тяжкому анемічному синдромі, спонтанних кровотечах.
Всі РНК-віруси дуже часто провокують зростання онкологічних пухлин. У цих ситуаціях показані курси хіміотерапії з використанням рослинних протипухлинних антибіотиків.

Важливим заходом профілактики вторинних інфекцій є карантин, при якому вихованця обмежують від будь-яких відвідувань інших тварин, від зовнішніх впливів.

Низька активність імунної системи передбачає постійний контроль за вторинними інфекційними захворюваннями. Але найефективнішим засобом первинної профілактики є вакцина від лейкозу кішкам, перед якою обов’язково проводять експрес-тест на носіє вірусу.