Вихованця слід негайно показати ветеринару при випаданні великих пучків волосся, адже причиною можуть бути паразити, патогенні грибки. При поверхневому дерматиті симптоми виражені помірно, загальний стан вихованця не страждає.
При правильній тактиці лікування процес швидко припиняє поширення. Дві наступні форми захворювання (гнійний і вологий дерматит) становлять серйозну небезпеку для тварини.
Тонка шкіра позбавлена бактерицидного бар’єру, а тому хвороботворні мікроорганізми легко проникають усередину, розповсюджуючись організмом зі струмом крові.
Діагностика дерматитів у котів
Дерматит узагальнює величезну групу захворювань, що супроводжуються симптомами запалення верхнього шару шкіри.
Діагностика зазвичай включає безліч досліджень:
- Огляд елементів висипу, виразок, кірки, розчісування з лупою дозволить детально описати характер патологічного процесу.
- У діагностиці шкірних захворювань важливе значення має послідовність появи висипки, тривалість висипань.
- Слід надати ветеринарному лікарю відомості про новий продукт харчування, новий шампун, лікарський засіб, нещодавно проведену вакцинацію.
- Загальний аналіз крові може виявити збільшення еозинофілів за алергічної причини захворювання. Приєднання бактеріальної флори відобразиться в аналізі як збільшення лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів.Вірусний дерматит постійно супроводжується збільшенням кількості лімфоцитів.
- Вивчення результатів біохімічного аналізу крові дозволяє виявити збільшення сечовини при нирковій недостатності. Білірубін при механічній жовтяниці та гепатитах може стати причиною запалення шкірного покриву. З цієї причини звертають увагу на печінкові фракції ферментів та рівень білірубіну (загального, прямої та непрямої фракції).
- При підозрі на виражену алергічну реакцію проводять визначення специфічних імуноглобулінів Е, що циркулюють у крові.
Дослідні фахівці проводять ряд шкірних тестів та проб, але тільки в період стійкої ремісії.
