Дерматит у кішки: симптоми, лікування, профілактика та причини розвитку дерматиту

Дерматит у кішки: перевірені способи лікування харчового та бактеріального котячого дерматиту, фото симптомів

Шкіра – важливий орган, що виконує масу функцій (терморегуляція, дихання шкіри, рецепція різних подразників). У кішок шкіра має деякі особливості будови, і має таку ж чутливість, як шкіра дітей молодшого віку.

У патогенез розвитку дерматиту лежить вплив на шкірні покриви як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Ділянка поверхні з дерматитом є відкритою рановою брамою, що призводить до збільшення ризику інфікування вихованця.

Причини розвитку дерматиту

Розмаїття причин, які можуть призвести до запалення, досить багато:

Симптоми дерматиту у представників сімейства котячих можуть з’явитися через постійний тиск на шкіру (ремішок, нашийник від бліх).
Закупорка сальних та потових залоз призводить до утворення місцевих гнійних процесів, зниження локального імунітету та швидкого поширення запального процесу.
Постійні подразнення хімічними речовинами. Наприклад, причиною може стати неправильно підібраний шампунь купання.
Індивідуальна непереносимість якихось лікарських препаратів, мазей, кремів, шампунів.
В основі атопічного дерматиту у кішок лежить уроджений дефект рогового шару шкіри, через що втрачається волога зі шкірного покриву.
Метаболічні захворювання.Особливу схильність до розвитку запальних захворювань шкіри мають вихованці із цукровим діабетом, нирковою недостатністю, гіпотиреозом.
Первинний та вторинний імунодефіцит у тварин призводить до хронічного запалення на шкірі.

Величезну групу етіологічних факторів займає інфекційний процес, наприклад, блошиний дерматит у кішок. У цьому випадку ветеринар або сам власник виявить на шкірі величезну кількість точкових укусів.

Загальні симптоми дерматитів

Існує три форми дерматиту у кішок: поверхневий, гнійний та вологий дерматит. Клінічно між формами є низка відмінностей, від яких залежить тактика лікування.

Однак існують загальні ознаки дерматиту у кішок, що дозволяють діагностувати захворювання:

Поява висипу на шкірі. На фото дерматиту у кішок можна побачити, що висипка може складатися з різних елементів: пустули, везикули, виразки, кірки. На шкірі навколо елементів висипу можуть спостерігатися сліди укусів або гребінців, що вказує на такий симптом як свербіж.
Дерматит є запальним захворюванням, а тому одна з провідних ознак – почервоніння шкіри. Цей симптом може бути початковою стадією перед появою везикули.
При вираженій алергічній реакції на шкірі кішки швидко з’являються пухирі та бульбашки великого діаметра.
У місцях первинного інфікування або на місці розчісування з’являються тріщини. Також тріщини можуть з’являтися в області згинів, суглобів, поверхонь із частим тертям.
При вродженому дефекті рогового шару спостерігається виражена сухість шкірного покриву. На поверхні швидко з’являються лусочки, кірки, які відпадають та змінюються новими елементами.

Через порушений метаболізм у підшкірній клітковині часто випадає шерсть.

Вихованця слід негайно показати ветеринару при випаданні великих пучків волосся, адже причиною можуть бути паразити, патогенні грибки. При поверхневому дерматиті симптоми виражені помірно, загальний стан вихованця не страждає.

При правильній тактиці лікування процес швидко припиняє поширення. Дві наступні форми захворювання (гнійний і вологий дерматит) становлять серйозну небезпеку для тварини.

Тонка шкіра позбавлена бактерицидного бар’єру, а тому хвороботворні мікроорганізми легко проникають усередину, розповсюджуючись організмом зі струмом крові.

Діагностика дерматитів у котів

Дерматит узагальнює величезну групу захворювань, що супроводжуються симптомами запалення верхнього шару шкіри.

Діагностика зазвичай включає безліч досліджень:

Огляд елементів висипу, виразок, кірки, розчісування з лупою дозволить детально описати характер патологічного процесу.
У діагностиці шкірних захворювань важливе значення має послідовність появи висипки, тривалість висипань.
Слід надати ветеринарному лікарю відомості про новий продукт харчування, новий шампун, лікарський засіб, нещодавно проведену вакцинацію.
Загальний аналіз крові може виявити збільшення еозинофілів за алергічної причини захворювання. Приєднання бактеріальної флори відобразиться в аналізі як збільшення лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів.Вірусний дерматит постійно супроводжується збільшенням кількості лімфоцитів.
Вивчення результатів біохімічного аналізу крові дозволяє виявити збільшення сечовини при нирковій недостатності. Білірубін при механічній жовтяниці та гепатитах може стати причиною запалення шкірного покриву. З цієї причини звертають увагу на печінкові фракції ферментів та рівень білірубіну (загального, прямої та непрямої фракції).
При підозрі на виражену алергічну реакцію проводять визначення специфічних імуноглобулінів Е, що циркулюють у крові.

Дослідні фахівці проводять ряд шкірних тестів та проб, але тільки в період стійкої ремісії.

Тактика лікування дерматиту

Запалення шкіри є небезпечним захворюванням, тому організації лікування дерматиту у кішки приділяють максимальну увагу.

Послідовна терапія включає такі етапи:

Лікувальний режим. У період загострення важливо убезпечити вихованця від усіх можливих подразників.
Раціон харчування. Краще віддати перевагу сухим кормам із низьким алергічним індексом (спеціально розроблені лікувальні продукти харчування для кішок).Можна залишити тварину на натуральних продуктах, але повністю виключити з харчування курку, червоні сорти овочів та фруктів, усі зернові каші. У продуктах не повинно бути барвників, консервантів, екстрактивних приправ.
Місцева терапія. При ексудативному (вологі) дерматиті широко використовують примочки з лікарськими мазями, антисептиками, відварами лікувальних трав. Після усунення ексудації або поверхневого дерматиту використовують мазі, гелі, порошки для зовнішньої обробки уражених поверхонь.

Особливе становище займає системна терапія. При підозрі на алергічну реакцію використовують протизапальні препарати, антигістамінні засоби (краплі, суспензії, пігулки).

Мазі з антигістамінним компонентом використовують зовнішньо для усунення сверблячки. При виявленні гельмінтів або зовнішніх паразитів вдаються до інсектицидів, антигельмінтної терапії.

Сучасні лікарські засоби випускаються у дуже зручній формі, що полегшує прийом препарату. Метаболічні захворювання лікуються шляхом корекції дієти, ретельним гігієнічним доглядом за шкірою та переглядом базової терапії первинного захворювання.