Перитоніт у кішок: симптоми, лікування, причини захворювання та його різновиди (інструкція від А до Я)

Перитоніт у кішок – що це таке, чи заразний для людини і чому розвивається (діагностика, лікування, профілактика)

Перитоніт – запалення листка очеревини – є смертельно небезпечним захворюванням. Смерть настає дуже швидко за відсутності своєчасної діагностики та оптимального лікування.

Тривожні симптоми розпізнати вдається далеко не завжди, але навчання господарів попередньої оцінки стану вихованців допоможе уникнути летального результату. Ветеринарним лікарям доводиться стикатися як з інфекційним перитонітом, так і з асептичним запаленням у кішок.

Причини перитоніту у котів

Далеко не завжди при інфікуванні тварини розвивається перитоніт. Існує група факторів ризику, що сприяють швидшому поширенню інфекції або токсинів по крові:

Проживання вихованця на вулиці, в холодних та сирих приміщеннях.
Відсутність раціонального харчування і, як наслідок, виснаження.
Вроджений імунодефіцит.
Порушення правил гігієни та догляду.

Безпосередніми причинами розвитку гострого запалення очеревини є такі фактори:

Безпосереднє інфікування листка очеревини при відкритих пораненнях живота, грудей.
Розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів по крові.У ролі інфекційного агента можуть виступати бактерії, віруси, грибки, найпростіші та внутрішньоклітинні паразити.

Іноді інфікування відбувається через лімфатичну систему. Даний шлях поширення інфекції характерний для вірусного перитоніту у котів.

Розпад злоякісної пухлини також може спричинити асептичний перитоніт. У ролі ушкоджуючого агента виступають частинки метастаз або пухлини.
Післяопераційний перитоніт – дуже частий різновид інфекційного ураження листка очеревини. Безпосереднім фактором ризику може бути недотримання асептики під час операції або порушення гігієнічного догляду після оперативного втручання.
Тупі травми живота також сприяють виникненню асептичного некрозу очеревини.

Існує також ряд генетично обумовлених захворювань, при яких кишкова стінка або дуже тонка, або схильна до утворення гнійних процесів, або повністю позбавлена лімфатичної тканини (відсутність місцевого імунітету).

Симптоми інфекційного перитоніту

Цей вид запального захворювання, як правило, має певний анамнез (травма, гнійна рана на поверхні живота, порожнинна операція).

На тлі попереднього захворювання, а іноді на тлі повного здоров’я розвиваються такі симптоми:

Раптова слабкість. Вихованець мляв, відмовляється від їжі, але є виражена спрага.
Під час огляду можна помітити різку блідість (на доступних огляду ділянках шкіри).
Розширення зіниць та виражена тахікардія.
Дихання стає частішим і поверхневим, а в міру погіршення стану з’являється патологічне дихання (змінено ритм та глибину вдихів).
На перших стадіях розвитку перитоніту тварина відчуває сильний біль, що може проявлятися різкими здриганнями, судорожними посмикуваннями, безупинним виттям. У міру некрозу листків очеревини біль зникає (за рахунок відмирання нервових закінчень), але стан кішки посилюється, аж до коми.
Одна з найнебезпечніших інфекцій – коронавірусний перитоніт – у кішок супроводжується швидким розвитком легеневої недостатності.

Різке підвищення температури тіла – явна ознака інфекційного перитоніту.

Навіть долонею можна відчути локальне підвищення температури на шкірі живота. У міру наростання інтоксикації приєднується блювання, зникає сечовипускання (ознаки ушкодження ниркової тканини та зникнення фільтрації клубочків нирки). При сухій формі запалення на листках очеревини активується імунний процес.

При вологій формі в черевній порожнині накопичується запальний ексудат, у якому присутні агресивні ферменти (підшлункова залоза, глобуліни з плазми крові).

Симптоми неінфекційного перитоніту

Асептичний некроз листків очеревини розвивається досить повільно, у міру посилення імунної реакції у тканинах. Найчастіше подібні види запалення спостерігаються при розпаді злоякісної пухлини або після тупої травми живота.

До симптомів неінфекційного перитоніту відносять:

Помітні зміни у поведінці вихованця.
Відмова від їжі, а іноді – і від води.
Відсутність підвищеної температури тіла.
Різка болючість живота, яка не встигає зникнути (дуже повільно розвивається некроз очеревини).

Причиною асептичного перитоніту є просочування тканин очеревини клітинами крові (лімфоцитами, еозинофілами) та утворення неспецифічної гранульоми.

Діагностика перитоніту

Тактика діагностики перитоніту у кішок однакова, незалежно від етіологічного фактора:

Огляд хворої тварини з оцінкою стану тяжкості.
При можливості – отримання відомостей про минулі операції, травми, місцеві гнійні процеси на шкірі, безпричинне підвищення температури тіла.
Для ветеринарного лікаря важливо точно знати час появи симптомів, адже від цього критерію залежить вибір тактики лікування.
Проводиться загальний аналіз крові з подальшою оцінкою рівня лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів.
У біохімічному аналізі крові оцінюється рівень С-реактивного білка як найважливішого маркера гострого запалення.
При неінфекційних перитонітах у периферичній крові можуть з’являтися клітини попередники нормальних лейкоцитів (свідчить про лейкоз), явно виражені ознаки анемічного синдрому.

У біохімічному дослідженні необхідна оцінка рівня імуноглобулінів, які свідчать про імунний компонент запалення.

Негайно перед оперативним втручанням лікаря має досліджувати газовий склад крові та рівень електролітів, щоб визначити тактику терапії в період операції.

Ультразвукове дослідження та рентгенологічна оцінка черевної порожнини дозволяють виявити вільний газ у порожнині живота, наявність патологічного вогнища або пухлинного утворення.

Тактика лікування перитоніту

Гостре запалення листка очеревини, незалежно від його природи, відноситься до невідкладних станів у кішок. Гнійна патологія потребує екстреного оперативного втручання.

У післяопераційному періоді активно проводять антибактеріальну, противірусну або протигрибкову терапію.
Лікування вірусного перитоніту у кішок обов’язково включає препарати групи інтерферону.
Обов’язково заповнюють нестачу циркулюючої рідини, застосовують симптоматичні засоби (анальгетики, жарознижувальні препарати).
Під час проведення операції та подальшого лікування важливо підтримувати оптимальний баланс газів крові, а також кислотно-основну рівновагу.

При сухому перитоніті у котів дотримуються консервативного лікування. Усі використовувані препарати спрямовані придушення подальшого розвитку гранульом на очеревині. Для тварин з онкологією важливо підібрати засоби, що пригнічують ріст пухлини (протипухлинні антибіотики, хіміотерапія).