Замість класичного лазіння по деревах, ці кішки надавали перевагу спілкуванню з людьми та своєрідному полюванню. Сидячи на задніх лапах, витягнувши хвіст, ніби спираючись на нього, щоб утримати рівновагу або стоячи на задніх лапах зовсім як людина, вони спостерігали за гризунами в траві, бабками, комарами.
Є згадки про появу таких незвичайних коротколапих кішок на початку ХІХ століття у Європі. Народжувалися такі кошенята у Росії, Америці.
-
Якось такого кота взяла собі мешканка американського штату Луїзіана, міста Рейвілл. Своєрідні звички, зовнішність, екстер’єр їй так сподобалися, що вона вирішила спробувати завести таку породу.
- До того ж виявилося, що знайдений нею кіт це дівчинка, і вона вже чекала на кошенят. Всі малюки, що з’явилися на світ, мали короткі як у мами лапи. Кішку назвали Єжевикою, а свою нову породу господиня Сандра Хоченедел назвала на честь героїв «Чарівник країни Оз».
- Це була її улюблена казка. На честь народу манчкін, захоплюючого рукопису Френка Баума, разом зі своїм другом, якому подарувала одного з дитинчат Єжевики, кошеня на прізвисько Тулуз, вона вирішила представити міжнародній громадськості, познайомити весь світ з новими представниками сімейства котячих.
Сандра працювала на той момент викладачем музики. Своїх малюків вона змогла лише через 8 років після того, як завела Єжевику представити на виставці. Народилися кошенята у 1983 році. Але тільки в 1991 році вони були продемонстровані спільноті фелінологів.
