Аутоімунне порушення
Сутність його полягає в тому, що імунні клітини організму стають вороже налаштованими до своїх власних тканин.
Плазмоцитарний гінгівіт у кішок діагностують за клінічними ознаками, остаточний вердикт дає цитологічна експертиза – виявлення плазматичних клітин у тканинах ясен.
Лімфоцитарний гінгівіт у кішок визначають також за цитологією, коли виявляються лімфоцити.
Симптоми:
- Сильне запалення ясен;
- Виділення тягучої слини;
- Кровоточивість ясен;
- дурний запах;
- збільшений стан лімфовузлів у ротовій порожнині;
- Зростання лімфоїдної тканини;
- Нестабільність зубів.
На жаль, хвороба вважається невиліковною, і існують лише ряд підтримуючих прийомів:
- Видалення твердого нальоту та шліфування зубів. Ця процедура приносить велике полегшення.
- Терапія Преднізолоном. За допомогою цих ліків досягається хороший і швидкий протизапальний результат, що полягає у зниженні болю та підвищенні апетиту.
- Терапія антибіотиками. Надає короткочасний ефект, тому призначається періодично.
- Антибактеріальна терапія місцевими препаратами (зрошення, змащення).
- Видалення зубів, розташованих за іклами. Процедура проводиться за відсутності результату консервативного лікування.
- Використання препаратів, що пригнічують імунітет. Найкращий результат досягається при поєднанні з кортикостероїдами.
Народні засоби
Якщо ознаки недуги слабкі, то лікуємо гінгівіт у кішки в домашніх умовах. Для цього використовуємо розчин соди або відвари та настої різних трав, які мають антисептичні властивості. Вони допоможуть полегшити страждання вихованця.
Найбільш успішно застосовуються відвари або настої материнки, суниці, аптечної ромашки, що застосовуються або для зрошення, або для протирання марлевим тампоном ротової порожнини. Лікування довге і не дуже ефективне, допомагає в легких випадках.
