Гіперпаратиреоз у кішок: симптоми, прогноз, лікування захворювання та ознаки зараження

Гіперпаратиреоз у котів. Що це? Як виявити та чим лікувати. Опис причин розвитку хвороби

Обмін кальцію, і меншою мірою, фосфору в організмі здійснює ряд гормонів. Кальцій є структурним елементом кісткової тканини, а також потужним активатором кількох ферментів в організмі.

Кальцій та його солі зупиняють розвиток алергічних реакцій, а також впливають на ступінь проникності судинної стінки. Без іонізованого кальцію неможлива передача нервового імпульсу у всіх органах та тканинах.

Фізіологічна роль гормону

Чотири паращитовидні залози розташовуються в капсулі щитовидної залози, на її задній поверхні. Фізіологічна роль органу полягає у синтезі та виділенні паратиреоїдного гормону. Його основна функція – збільшення кальцію у периферичній крові.

Дія гормону спрямована на кілька мішеней в організмі кішки:

  1. Посилення активації вітаміну D у нирковій тканині, що веде до утворення його активного метаболіту. Через дію метаболіту різко збільшується всмоктування кальцію у кишечнику.
  2. Другий орган – це нирки, в яких під дією гормону околощитовидной залози посилюється зворотне всмоктування кальцію з первинної сечі.

Третій механізм впливу гормону полягає у посиленні клітин остеокластів, які руйнують кісткові балки, вивільняючи в кров величезну кількість вільного кальцію.

Зниження функціональної активності околощитовидной залози чи її основного гормону неодмінно призводить до зниження рівня кальцію в крові, розвитку алергічних реакцій, судомного синдрому та тетанії. Але часто доводиться спостерігати зворотну картину.

При збільшенні активності самої залози або її основного гормону рівень кальцію різко підвищується. У тканинах та органах (крім кісток) відкладаються кальцієві бляшки, а надмірна резорбція кістки призводить до її крихкості та частих переломів.









Причини розвитку захворювання

Для встановлення причини розвитку гіперфункції прищитовидної залози у котів важливо зрозуміти, як регулюється діяльність самої залози. В організмі існує ще один регулятор кальцієвого обміну – тиреокальцитонін, який виробляється щитовидною залозою.

Обидва гормони перебувають у пропорційно зворотному зв’язку. При збільшенні одного знижується вироблення іншого активного метаболіту і навпаки.

До причин розвитку захворювання у кішок відносять:

  1. Аліментарний гіперпаратиреоз у котів – досить поширене явище.
  2. Генетична схильність тварини.
  3. Аутоімуна реакція, що викликає посилену продукцію гормону навколощитовидними залозами.
  4. Патологічна несприйнятливість рецепторів до гормону навколощитовидної залози в тканинах та органах (ниркова паренхіма, остеокласти) лежить в основі вторинного аліментарного гіперпаратиреозу у кішок. Найчастіше такі стани розвиваються під впливом надмірного радіаційного фону.

Практично всі патологічні стани викликані ураженням щитовидної залози, при цьому рефлекторно збільшується продукція вироблення активного гормону в тканинах залози.

Симптоми захворювання у котів

Перші ознаки захворювання не специфічні, але можна помітити зміни у поведінці вихованця. Коти стають дратівливими, іноді навіть виявляють агресію щодо оточуючих (інші вихованці, власник).

Слабкість та схильність до малорухливого способу життя – перші тривожні симптоми. Болі в кістках і суглобах можуть виявлятися тривалим виттям, відмовою від будь-яких погладжувань тварини. При спробі взяти кішку на руки, вона, напевно, втече.









У міру наростання кальцію в крові та зниження його рівня в кістковій тканині, симптоми гіперпаратиреозу у кішок стають чіткішими:

  1. Страх та дискомфорт перед лотком помітить кожен господар. Ця ознака пов’язана насамперед з розвитком сечокам’яної хвороби. Іонізований кальцій відкладається на стінках ниркових канальців, в баліях та чашечках, поступово утворюючи каміння.
  2. Переломи, які виникають навіть за звичного навантаження. Через виражений дефіцит кальцію в кістковій тканині зупиняється синтез апатитів – основних структурних елементів кістки. Існує ряд порід, генетично схильних до розвитку захворювання. Наприклад, гіперпаратиреоз у кішки Мей Кун ускладнюється частими переломами кісток (велика вага, уроджені дефекти опорно-рухового апарату).
  3. Спостерігаються постійні проблеми із травним трактом. У вихованця розвивається гастрит, дуоденіт, панкреатит, виразки у кишечнику. Усі запальні захворювання пов’язані з відкладенням кальцію на стінках слизових оболонок.
  4. Втрата маси тіла є вторинним симптомом, який розвивається на фоні відмови від їжі або недостатньої моторики травного тракту.
  5. Тремор кінцівок, викликаний прискореною передачею нервового імпульсу м’язовому волокні. На фото гіперпаратиреозу видно, що у кішок тремор може виявлятися у вигляді посмикування кінчиків вух, хвоста.

Найважливіший і найнебезпечніший симптом спостерігається з боку серцево-судинної системи. Надлишок кальцію порушує цикл збудження клітин міокарда, внаслідок чого спостерігається виражена тахікардія із розвитком серцевої недостатності.

Діагностика патологічного синдрому

Після первинного огляду та збору анамнезу у власників кішки приступають до лабораторної діагностики:

  • Загальний аналіз крові неспецифічний, але може виявити прискорення швидкості осідання еритроцитів та анемію.
  • Більш показовий при даній патології біохімічний аналіз крові. Детальному дослідженню підлягають такі показники, як рівень кальцію, фосфору та їх співвідношення між собою.
  • При порушенні нирок у крові різко збільшується рівень сечовини.
  • Загальний аналіз сечі дозволить виявити у тварини сіль, лейкоцити, можливо еритроцити в осаді при розвитку сечокам’яної хвороби.
  • Велика увага приділяється дослідженню самого гормону навколощитовидної залози. Ціна на подібний лабораторний аналіз є досить високою, але результат дозволить точно підтвердити діагноз.









Обов’язково проводяться рентгенологічне дослідження та денситометрія, що дозволяє визначити щільність кісток.

Виявлений остеопороз свідчить про розвиток гіперфункції прищитовидної залози у кішки. На стадії виражених клінічних симптомів проводять ЕКГ для оцінки порушень серцевого ритму та провідності. УЗД серця виявить знижений серцевий викид через недостатність міокарда.

Тактика лікування

Перший і найважливіший етап лікування спрямовано усунення причини. Усі вторинні форми захворювання вимагають ретельної диференціальної діагностики та лікування первинного вогнища (при нирковій недостатності, при ураженні щитовидної залози).

Підозрія на інфекційний процес в організмі вихованця вимагає застосування антибактеріальних та противірусних засобів.

  • При пухлинному процесі оперативним шляхом видаляють новоутворення.
  • При нирковій недостатності базовою терапією є дієта та симптоматична терапія.









Ключові етапи консервативного лікування гіперпаратиреозу у кішок:

  1. На весь період терапії призначається дієта, що включає продукти, багаті на кальцій. А ось кількість фосфору в кормах та натуральних продуктах має бути нижчою в 4 рази, ніж вміст кальцію (адже в основі захворювання є дисбаланс електролітів та мінералів).
  2. З метою відновлення нормального рівня кальцію в кістках застосовують препарати з іонізованим кальцієм. Подібні лікарські засоби добре засвоюються організмом, відновлюючи структуру кісткової тканини.
  3. Для лікування переломів використовують скоби, шини, спеціальні фіксатори.
  4. Знеболюючі препарати є основою симптоматичної терапії.

Велика увага приділяється тканинній регенерації, для чого використовують стимулятори кісткового росту.

Фото ліки від гіперпаратиреозу у кішок