Проносне для кішок: поради, що можна дати при запорі у кішки

Проносне для кішок: інструкція з лікування запору у кішки в домашніх умовах

Запори є досить поширеним явищем у представників сімейства котячих. Порушення випорожнень виникають при постійних похибках у дієті, при нераціональному годуванні, при деяких формах гастриту та ентериту.

Хронічна запор супроводжується погіршенням апетиту, приниженням активності вихованця, іноді – хворобливими відчуттями у кішок. Для послаблення випорожнення часто використовують проносні засоби, підбирати які слід лише під контролем ветеринарного лікаря.

Показання до використання проносних засобів

Існує досить багато причин для запору у кішок. Приймати проносні препарати необхідно у таких випадках:

У випадках, коли основний діагноз вже відомий, і лікарські препарати даються не вперше.
Затримка дефекації більш ніж на 48 годин без больових відчуттів, підвищення температури.
Під час лікування шкірних захворювань, після оперативних втручань, коли котам протипоказано зайву напругу.

Вдаються до допомоги послаблюючих препаратів перед проведенням низки обстежень (рентгенологічні та ендоскопічні маніпуляції).

Тільки лікар може визначити, яке проносне можна котячим у різних ситуаціях.

Протипоказання для використання препаратів

Існують також ситуації, за яких використання проносних засобів суворо протипоказано:

Відсутність випорожнень у сукупності з больовими нападами у тварини.
Неясна лихоманка при порушенні акта дефекації.
Наявні гнійні захворювання на шкірі навколо анального отвору, статевих органів або основи хвоста.
Блювота при одночасній відсутності стільця.

При запорі, що вперше виникла, краще показати вихованця ветеринару для виключення серйозної органічної патології органів травлення (наприклад, інвагінація, заворот шлунка, кишкова непрохідність).

На фото проносного для кішок можна побачити, що всі препарати, що випускаються, мають докладну інструкцію з переліком протипоказань.

Група об’ємоутворюючих препаратів

Препарати цієї групи можуть бути рослинного або штучного походження. Найбільш відомими представниками є метамуцил або ліки на основі лляного насіння.

Всі активні компоненти діють у просвіті кишечника, не всмоктуючись у кровоносне русло.
У товстій кишці компоненти препарату активно накопичують воду, розріджують випорожнення.
За рахунок більшого тиску на сфінктер прямої кишки стимулюють акт дефекації.

Показаннями до призначення препаратів є хронічна запор, загострення геморою, тріщини заднього проходу, функціональні запори при вагітності кішки.

Осмотичні проносні засоби

Друга за частотою використання група лікарських засобів – це осмотичні препарати, найм’якше проносне для котів. Основний хімічний компонент цих засобів – це лактулоза, яка має великий осмотичний тиск.

У товстому кишечнику різниця осмотичної концентрації речовин призводить до накопичення води у просвіті кишечника.
Принцип схожий на попередню групу речовин, препарат також не всмоктується в організм вихованця.
Проносний ефект розвивається повільно, до 2 діб від прийому препарату.
Під час курсу лікування важливо стежити за питним режимом кішки.

Сучасні препарати випускаються у зручній формі (порошок або готова суспензія), що полегшує прийом ліків. Однак, безконтрольне застосування незмінно призводить до втрати солей, глюкози, слабкості м’язів.

Мастильні засоби для кішок

Ці препарати широко використовуються для виведення волосяних грудок, сторонніх засобів округлої форми (тільки після рентгенологічного дослідження), при виразкових колітах у кішок.

До переваг використання цих коштів відносять:

Зручна форма застосування (мальт-паста). Власнику достатньо лише зафіксувати вихованця, дати пастоподібну масу, запити невеликою кількістю води.
До складу препаратів входять лише безпечні компоненти: вазелінове масло, жиророзчинні вітаміни А, Е, D.
Вазелінове масло абсолютно не всмоктується в кишечнику, обволікаючи стінки травного тракту.
Вітаміни А та Е мають потужні відновлювальні властивості, що дозволяє лікувати дрібні мікротравми кишечника у тварини.
Утворена на стінці кишечника плівка з вазеліну перешкоджає всмоктуванню будь-яких токсинів, отрут у кровоносне русло.
Вітамін D є стимулятором місцевого імунітету, який запобігає виникненню кишкових інфекцій.

Крім того, препарат зручно розраховувати на 1 кг маси тіла тварини, чому сприяє прикріплена таблиця вагових коефіцієнтів. Дана група відноситься до швидких проносних котів.

Проносні стимулятори стільця

Препарати цієї групи разюче відрізняються за своїми властивостями та хімічною будовою від інших груп медикаментів. Активна речовина, що входить до складу ліків, стимулює м’язи кишкової стінки.

Результатом реакції стає посилення перистальтики товстого кишечника. При передозуванні засобу можлива поява сильних, дуже болючих спазмів гладкої мускулатури травного тракту.

Протипоказання до застосування цієї групи:

Запори у кошенят, у яких м’язовий шар кишечника розвинений недостатньо, і є схильність до інвагінації.
Вагітні кішки (препарат може стати причиною викидня).
Вроджені органічні вади розвитку травного тракту (наприклад, синдром короткої кишки).

При тривалому використанні часто розвивається вторинний синдром «ледачої» кишки, при якому стілець без проносного засобу стає неможливим. З цієї причини призначення препарату та розрахунок індивідуального дозування виробляє лише ветеринарний лікар.

Лікування запору народними засобами

При неможливості використання виробничих препаратів, за відсутності важкої органічної патології, можна використовувати проносне для котів у домашніх умовах:

Гарбузовий сік або відварний гарбуз є потужними стимуляторами випорожнень при запорах. Розвитку лікувального ефекту сприяє високий вміст рослинної клітковини.
Молоко – другий за популярністю продукт, що стимулює акт дефекації. Однак, слід пам’ятати про часту непереносимість лактози у представників котячих.
Льняна олія в чистому вигляді чудово послаблює стілець тварини. В якості альтернативи часто вдаються до застосування оливкової та кокосової олії.

Шолуха насіння соняшника у подрібненому вигляді не тільки стимулює моторику кишечника, але й є потужним сорбентом. Можна використовувати у разі підозри на харчове отруєння.