Панкреатит у кішок: симптоми, причини, лікування та організація правильного раціону харчування

Панкреатит у кішок – як проявляється хронічний та гострий панкреатит, опис перевірених методик лікування.

Всі представники сімейства котячих вимагають ретельного догляду, організації режиму дня та нормалізації харчування. Кішки, як у дитячому віці, так і дорослі, схильні до різних захворювань.

Більшість із відомих патологій обумовлені інфекційними агентами, але є ряд генетичних факторів з боку травного тракту. З цієї причини слід особливо уважно ставитись до харчування домашнього вихованця.

Нормальна робота підшлункової залози

Підшлункова залоза – один з найважливіших органів, розташований у черевній порожнині. Виконує як зовнішньосекреторну, так і внутрішньосекреторну функцію.

До основних завдань залізи відносять:

Виділення панкреатичного соку, який активує ряд шлункових ферментів, регулює моторику та перистальтику шлунка, тонкого кишечника.
Виділення власних ферментів, що безпосередньо розщеплюють білки, жири. Під дією панкреатичних ферментів починається травлення вуглеводів.
Внутрішньосекреторна функція залози полягає у виділенні в кровоносне русло низки гормонів (інсулін, глюкагон).

Збій у роботі підшлункової залози призводить до так званого аутолізу тканин органу, при якому дія ферментів спрямована на власні клітини органу.

Причини розвитку панкреатиту

Найбільше схильні до цього захворювання тайські кішки, сіамські та балінезійські кішки. Для всіх порід характерний розвиток хронічних запальних процесів у залозі після 8 років життя та при надмірному гормональному навантаженні (наприклад, вагітність).

До основних етіологічних факторів, що призводять до запалення залози, відносять:

Прямі травми живота. Будь-яке механічне пошкодження підшлункової залози призводить до повного або часткового розриву капсули органу, а також вивільнення ряду ферментів з внутрішніх проток залози. Ферменти можуть виливатися у вільну черевну порожнину, викликаючи пошкодження зовнішньої стінки органу.
Нераціональне харчування у груп із генетичною схильністю неминуче призводить до порушення роботи залози. Неправильно підібраний корм (надлишок жирної їжі, екстрактивні речовини, консерванти) призводять до вираженого спазму сфінктера протоки підшлункової залози з розвитком запального процесу.
Отруєння токсинами, побутовими отрутами, інсектицидами, деякими лікарськими засобами, солями важких металів. У патогенезі чітко проглядається головний механізм – пряма дія токсину на клітини підшлункової залози.
Глистні інвазії. Ветеринарним лікарям часто доводиться стикатися з панкреатитами, спричиненими паразитами, які перебувають у печінкових протоках. Порушення відтоку жовчі неминуче призводить до набряку підшлункової залози та розвитком запалення. Друга група панкреатитів розвивається при знаходженні паразитів у кишечнику, коли імунна система стрімко реагує та пошкоджує власні органи.
Інфекційні захворювання як самої залози, так і інших внутрішніх органів. Особливе місце у структурі захворюваності посідає вірусний панкреатит у котів.
Онкологічна патологія, що призводить до ракової інтоксикації організму вихованця. Або спостерігається пряме пошкодження органу пухлинними клітинами.

Досить часто до розвитку запального процесу в тканинах залози наводять метаболічні порушення, гормональні збої в організмі, сильні стреси.

У кількох відсотках випадків справжню причину розвитку патологічного процесу встановити не вдається.

Клініка гострого панкреатиту

Гострий та хронічний запальний процес разюче відрізняються за симптомами.

До ознак гострого панкреатиту у кота відносять:

Раптовий початок.
Прогресуюче погіршення стану тварини.
Спочатку спостерігається виражене занепокоєння вихованця, а в ході розвитку інтоксикації тварина займає вимушене становище, або впадає в кому.
Уважний господар одразу помітить повну відмову від їжі. Після вживання води може розвиватися відрижка або блювання.

Діарея – один із найважливіших симптомів гострої фази захворювання. При порушенні відтоку жовчі спостерігається пожовтіння шкіри та слизових оболонок.

За відсутності належної медичної допомоги розвивається недостатність роботи серця, легенів, нервової системи.

Клініка хронічного панкреатиту

Найчастіше у котів спостерігається хронічний запальний процес, що розвивається під впливом різних факторів.

До основних ознак хронічного панкреатиту у кішок відносять:

Поступова втрата маси тіла, яка часто залишається непомітною навіть для найуважніших власників.
Зміна апетиту, переваг у їжі.
Запори часто змінюються діареєю, що свідчить про зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози.
Іноді можна побачити зміну кольору фекалій у лотку.

У періоди загострення патологічного процесу може короткочасно підвищуватися температура тіла.

Ще один варіант – панкреатит онкологічної природи. У цьому випадку власник насамперед помітить появу жовтого відтінку на слизових оболонках.

Діагностика патологічного стану

Поява будь-якого із зазначених симптомів має бути приводом для відвідування ветеринарного лікаря.

Традиційний комплекс обстеження хворої тварини включає такі заходи:

Детальний огляд з оцінкою стану слизових оболонок, кольору склер очей, пальпацією живота.
Для лабораторного дослідження обов’язково використовується кров з оцінкою рівня панкреатичних ферментів.
Загальний аналіз сечі дозволяє виявити сліди ферментів у разі розвитку гострого запалення в залозі.
Чудовий результат вдається отримати при проведенні ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. При цьому можна оцінити не лише форму, розміри самої підшлункової залози, а й стан сусідніх тканин та органів.

Обов’язково досліджуються фекалії тварини, у яких можуть знаходити сліди неперетравленої їжі (важливий показник порушення роботи органів травлення).

Завдання ветеринарного лікаря полягає у виявленні факторів ризику та основних причин розвитку запального процесу.

Оптимальне лікування панкреатиту

Будь-яку тактику лікування запалення підшлункової залози починають з усунення етіологічного фактора та зниження факторів ризику. На перші 24-48 години повністю виключають прийом їжі, щоб знизити навантаження на травну систему.

Наступна тактика лікування панкреатиту у кішок повністю залежить від ступеня тяжкості вихованця:

Насамперед усувають спазм сфінктера залози та больовий синдром. З цією метою використовують спазмолітичні, а іноді наркотичні препарати (залежно від тяжкості стану).
Наступні крок – оцінка необхідності хірургічного лікування. Найчастіше до цього етапу вдаються при гострому запаленні, гнійній інфекції чи онкологічній патології.
В обов’язковому порядку знадобляться інгібітори панкреатичних ферментів для зниження їхньої активності.
Далі необхідно заповнити дефіцит рідини в організмі, для чого застосовують водно-сольові розчини (фізіологічний розчин, розчини рінгера, сольові препарати).
Купірування нападів блювання усувають шляхом ін’єкцій зофрану.

Після стабілізації стану в лікувальний курс включають вітаміни, антиоксиданти.

Поступово розширюють програму харчування, переводячи вихованця зі шлункового зонда на звичайний прийом їжі. Протягом тривалого часу, а іноді, і все життя кішкам важливо дотримуватися суворої дієти та проходити регулярний контроль ветеринарного лікаря. Для щоденного раціону підбирають лікувальний корм для котів при панкреатиті.